3 квітня 2015 р.

Якщо вам дали прізвисько

Спокійно, дуже спокійно. Давайте міркувати логічно: прізвища – це теж прізвиська, тільки наших давніх предків. Тобто процес вигадування і давання прізвиськ – людяний і природний.
Розумію, цей аргумент гріє слабко. Тоді рухаємося далі – між прізвиськом і маминим, бабусиним „мій пупсику, зайчику, сонечко” – відмінність невелика. Різниця в тому, як ми це сприймаємо, адже будь – яка подія стає такою, якою ми її відчуваємо. А якщо спробувати не ображатися, нічого нікому не доводити, просто не реагувати на ці слова, а разом із вигадником – розсміятися, відповісти йому жартом. Стоп, не спробувати, а зробити так! Перевірено – працює у дев′яносто дев′яти випадках зі ста. Поговоримо ще про одне. Вам слід уважно подивитися на свого кривдника, подумати про нього.
Ситуація 1. Він усім дає прізвиська. Таку людину варто:
ü  пробачити;
ü  спокійно, обов′язково спокійно і серйозно сказати, що вам не подобається, коли ви чуєте цю фразу, і попросити так не говорити;
ü  а якщо людина виявиться нетямущою, то знову ж – спокійно, але впевнено публічно запитати, навіщо він це робить, як хотів би, щоб його називали.
Ситуація 2. Обзиває він тільки вас. Тоді спостерігаємо і думаємо – можливо, ця людина так привертає увагу. Ви йому цікаві, навіть симпатичні, просто він дуже невміло спілкується – так буває часто, особливо між дівчатками і хлопчиками. Тоді, звичайно ж, подаруйте йому свою увагу. „Подарунки” робіть лише тоді, коли він спілкується з вами так, як вам подобається, в інших випадках – ігноруйте його і все. Дуже скоро ваше спілкування стане приємним.
 Ситуація 3. На жаль, є діти, які, обзиваючи, ображаючи інших, намагаються самоствердитися, підняти свій авторитет. У цьому випадку вам знадобиться знання того, що, крім кривдника, у світі багато приємних людей, і вони чудово ставляться, цінують вас. Ця віра в себе допоможе спокійно, але твердо заявити, можливо навіть кілька разів, що вас не влаштовує таке ставлення. Якщо ви самі не будете зациклюватися на прізвиську і житимете не для нього (кривдника), не проти нього, а для себе, бажання обзивати вас у нього скоро відпаде. Дюма – батько взагалі писав так: „Чини добре, і хай собі говорять, що хочуть”.

        У будь – якому з цих варіантів варто замислитися, чому це сталося зі мною. Можливо, я теж іще багато чого маю навчитися: прощати, забувати, не боятися сказати, що думаю і відчуваю, відповідати впевнено, жартувати, сміятися над самим собою, пам′ятати, що всі (дивно, але і ти теж) – недосконалі. А зараз – саме така, корисна для розвитку твоїх навичок спілкування, ситуація. Як кажуть мудрі люди: „Працюй над собою сам – не чекай, коли цим займуться сторонні люди!” 

Немає коментарів: