Навчальний кабінет української мови і літератури:
нормативні орієнтири та методичні рекомендації
Рекомендації розроблено відповідно до Закону України „Про загальну середню освіту”, наказу Міністерства освіти і науки України „Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів” від 20.07.2004 №160 та інших законодавчих актів України; методичні поради розраховані на творче застосування, адже кожен учитель матиме змогу на свій розсуд скористатися ними у період реформування освітньої галузі.
Кабінет української мови та літератури – це спеціально обладнане приміщення (класна кімната) загальноосвітнього навчального закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання, шкільним обладнанням згідно з санітарно-гігієнічними нормами і правилами облаштування.
Основна мета створення навчального кабінету української мови і літератури полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за №24.
Завданням функціонування навчального кабінету з української мови та літератури є створення передумов для:
§ організації колективного, індивідуального та диференційованого навчання;
§ реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
§ забезпечення в основній школі допрофільної підготовки учнів, у старшій школі – профільного і поглибленого навчання;
§ організації роботи гуртків та факультативів;
§ проведення засідань шкільних методичних об’єднань учителів української мови та літератури;
§ індивідуальної підготовки вчителя-словесника до занять, що сприяють підвищенню його науково-методичного рівня.
Кабінет української мови та літератури як навчально-методичний центр повинен забезпечувати такі рівні викладання філологічних предметів: науковий, естетичний, навчальний, методичний, виховний. Його навчально-методичне забезпечення, облаштування та оформлення визначаємо за рубриками:
§ нормативні документи: Конституція України, Закон України „Про загальну середню освіту”, Державний стандарт базової і повної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. за №24), навчальні програми, підручники, затверджені Міністерством освіти і науки України; Закон України „Про мови”; Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови (від 08.09.1997 №998); Заходи Міністерства освіти і науки України щодо реалізації положень і завдань Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки (журнал „Українська мова й літератури в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах”, №1, 2001, №6, 2003), Концепція державної мовної політики в Україні;
§ державна символіка – герб, прапор, текст гімну України (Інформаційний збірник МОН України №5, 2001);
§ словесно-образна наочність; широкий добір художньої літератури, підручники-хрестоматії, посібники-хрестоматії, наукова література, зібрання книг для позакласного, самостійного читання та літератури рідного краю, наприклад, під рубриками „Моя улюблена книга”, „У світі літератури” тощо; блок планшетів під загальною назвою „Історична доля національної мови”:
а)”Заборона національної мови”;
б) Закон „Про мови в Українській РСР” (від 28 жовтня 1989 року);
в) статті №10, №12 Конституції України;
- „Ділова українська мова”:
а) „Культура мовлення”( Інформаційний збірник МОН України,№13, 2002);
б) „Ділові папери”; „Мовні обов’язки громадян”(Інформаційний збірник МОН України, №13,2002);
§ планшети-заголовки із висловами про мову, літературна карта України, галерея портретів українських письменників із вказаними датами народження і смерті, наприклад: портрет І.П.Котляревського (1769-1838); передня стіна – портрет Т.Г.Шевченка у вишиваному рушнику, як вияв великої шани до поета;
§ „Норми літературної мови”, „Вимоги до мовлення’’, „Формули ввічливості”, „Абетка від Олександра Олеся”, „Молитва до мови” Катерини Мотрич (газета „Слово Просвіти”, №1, 2001 рік; журнал „Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах” №1, 2001);
§ критичні та літературознавчі матеріали: видання творів і статей вітчизняних літературознавців і критиків; видання книг для школярів згідно з чинними програмами з мови та літератури; книги-посібники із серії „Літературна крамниця”;
§ науково-методичні періодичні видання: фахові журнали і газети або папки, куди вчитель разом з учнями збиратиме найважливіші матеріали з газет і журналів, які можуть комплектуватись за темами або для кожного класу окремо (щоб легше і швидше користуватися накопиченим у папках матеріалом, варто завести тематичну картотеку, якою могли б користуватися як учні, так і вчителі);
§ методична література: дослідження, виступи, доповіді, рекомендації та коментарі щодо вивчення предмета; методичні розробки уроків, конспекти уроків з різною формою навчання, календарне планування, поурочні плани, дидактичний матеріал, матеріали для організації контролю навчальних досягнень учнів, тексти варіантів контрольних робіт, тексти тренувальних вправ і завдань, тексти з мови та літератури; екзаменаційні білети, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови і літератури тощо;
§ довідкова література: словники різноманітних типів (тлумачний, словник літературознавчих термінів, літературний, енциклопедичний, орфографічний, іншомовних слів, фразеологічний, синонімів, антонімів, діалектизмів, російсько-український, українсько-російський тощо), різного роду енциклопедії (біблійна, літературознавча тощо);
§ художньо-зображувальна наочність і ТЗН: ілюстрації до творів, репродукції картин на літературну та історичну тематику, твори живопису і графіки; телевізори, аудіо-відеотехніка, кодоскопи, різні види звукозапису та відеозапису (виконання літературних творів майстрами мистецтв, записи авторських виступів письменників, записи театральних вистав, фонохрестоматії тощо), діафільми, слайди.
Вимоги до шкільного кабінету та необхідна документація
До сучасного кабінету висуваються такі вимоги:
1. Кабінет повинен бути окремою аудиторією у навчальному закладі, якаобладнана відповідно до мети і задач вивчення предмета. При оформленні кабінету враховується специфіка навчальної діяльності вчителя та учнів, що визначені типом навчального закладу, його місією. В ідеальному варіанті цей кабінет має підсобне приміщення, оскільки його наявність дозволяє вчителеві зосередитись і набратись сил перед черговим уроком, зберігати наочні посібники, аудіо- та відеоматеріали.
Розташування кабінету в приміщенні навчального закладу не є принциповим питанням, але виправданим є розміщення поруч кабінетів навчальних дисциплін одного циклу. У кабінеті необхідно мати атрибути і матеріали національної символіки.
2. Навчальний кабінет повинен мати необхідні матеріали для роботи учня з предмета. Сюди належать: наявність технічних засобів навчання, наочність, методичне забезпечення навчального предмета та ін.
3. Кабінет повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, бути просторим, теплим та затишним. Має добре освітлюватись та провітрюватись. Важливу роль відіграють меблі, якими обладнанийкабінет. В ідеальному варіанті це фабричний крмплект, який включає в себе набір учнівських столів та стільців, вчительського столу, меблеву стінку, розраховану для зберігання необхідних методичних матеріалів. Кабінет оснащується відповідними меблями і пристроями: для зберігання книжок, макетів, альбомів використовуються секційні шафи-стелажі, для таблиць обладнуються спеціальні шафи-ящики, адля карт краще використовувати спеціальні картосховища. У жодному разі не прикріплюйте парти та стільці до підлоги, тому що це не дасть можливість вчителеві мобільно розташувати учнівські парти відповідно до виду уроку, а також заважає якісному прибиранню кабінету.
4. Кабінет повинен бути зручним для проведення засідань методичних об'єднань вчителів та інших форм підвищення кваліфікації вчителів з предмету.
5. У шкільному кабінеті мають бути створені умови для проведення позакласних заходів, факультативних занять.
6. Укомплектованість кабінету навчальним обладнанням, навчально-методичним комплексом засобів навчання, необхідних для виконанняосвітньої програми школи.
7. Відповідність навчально-методичного комплексу та комплексу засобів навчання профілю кабінету, вимогам стандарту освіти та освітнім програмам.
8. Наявність комплексу дидактичних матеріалів, типових завдань, тестів, творів та інше, матеріалів для моніторингу якості навчання та навчально-виховного процесу.
9. Забезпеченість підручниками, дидактичними матеріалами, роздавальним матеріалом згідно з чинними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів.
10. Розклад роботи шкільного кабінету за обов'язковою програмою, факультативних занять, програми додаткової освіти, індивідуальних занять з дітьми, що відстають у навчанні, з обдарованими дітьми, консультацій тощо
11. Стендовий матеріал шкільного кабінету: рекомендації для учнів щодо проектування їх навчальної діяльності, виконання програми розвитку їх суспільних умінь і навичок, організації та виконання домашнього завдання, підготовки до різних форм навчально-пізнавальної діяльності (тестування, заліки, співбесіди та ін.)
12.Дотримання правил техніки безпеки, санітарно-гігієнічних норм у навчальному кабінеті.
13.Шкільний кабінет повинен бути постійно діючим (швидко відображати видатні події у світі, країні, місті). У кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, книг, зразків робіт тощо. Тимчасово експонуються матеріали, необхідні длявивчення окремих тем і розділів програми. Посібники, виготовлені учнями, стінгазети, поради з підготовки до тематичних, підсумкової державної атестації, олімпіад, конкурсів, рефератів тощо.
Шкільні меблі
Різниця між ростовими групами становить — 15 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачати 2-3 розміри меблів з перевагою одного із них.
Правильне розміщення дітей за шкільними партами (столами) може бути за умови, коли в одному приміщенні навчаються діти з різницею у віці не більше як два роки.
Ростова група
|
Група меблів і колір
Маркування
|
Клас
| |||||||||||
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
| ||
До 115
|
1 оранжевий
|
+
| |||||||||||
До 130
|
2 фіолетовий
|
+
|
+
|
+
| |||||||||
130-145
|
3 жовтий
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
| |||||||
146-160
|
4 червоний
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
| |||
161-175
|
5 зелений
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
| ||||||
175
|
6 блакитний
|
+
|
+
|
+
|
+
| ||||||||
Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так, щоб відстань була:
- між зовнішньою стіною і першим рядом парт 0,6-0,7 м (в будівлях із цегли допускаються 0,5 м);
- між рядами двомісних парт (столів) — не менше 0,6 м;
- між III рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7 м;
- між передньою партою (столом) і демонстраційним столом не менше 0,8 м;
- від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів не менше 2,4-2,6 м;
- від задніх столів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня — не менше 1,0 м);
- від задніх столів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни — не менше 0,8 м;
- від демонстраційного столу до класної дошки — не менше 1,0 м;
- між столом викладача і переднім столом учнів — не менше 0,5 м;
- найбільша відстань останнього місця від класної дошки — 9 м;
- висота нижнього краю дошки над підлогою:
для учнів 1-го класу 0,7 - 0,8 м;
2-4 класів - 0,75 - 0,8 м;
5-12 класів - 0,8 - 0,9 м.
Учні з пониженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).
Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.
Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола, стільця. Меблі 1 групи позначаються оранжевим, 2 — фіолетовим, 3 — жовтим, 4 — червоним, 5 — зеленим і 6 — блакитним кольорами. Окрім кольорового маркування для контролю групи меблів повинно бути цифрове маркування у вигляді дробу:
115-130 (ріст дитини, см)
2 (група стола, стільця) Маркування наноситься на внутрішню поверхню кришки стола.
Для визначення необхідного учням розміру меблів у класній кімнаті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка. На висоті до 115 см наноситься оранжева лінія, 115-130 см — фіолетова, 130-145 см — жовта, 145-160 см — червона, 160-175 см — зелена, більше 175 см — блакитна.
Парти (столи) повинні бути тільки стандартні, погоджені з МОЗ України. Розміри столів і стільців в кожному комплекті меблів повинні співпадати за маркуванням.
В Україні третина шкіл не має учнівських меблів, які відповідають санітарним нормам.
Немає коментарів:
Дописати коментар