Гра "Шлях довіри"

Шлях довіри (15—20 хвилин)

Мета: формувати довірливі сто­сунки всередині групи, допитливість дітей, інтерес один до одного.

Матеріали: маленький дзвіно­чок для кожної другої дитини, пов'язка для очей; у кімнаті має бути багато цікавих об'єктів, до яких можна доторкнутися.

Хід гри: дітям пропонується поділитися на пари. Один із двох учасників одягає пов'язку на очі так, щоб нічого не бачити: він ви­конуватиме роль «незрячого». Інший учасник отримує роль «по­водиря», який повинен провести «незрячого» приміщенням так, щоб той почувався спокійно і впев­нено. Час від часу «поводир» зупи­нятиметься, щоб його товариш міг доторкнутися до різних речей: ве­ликих і маленьких, гладеньких і шорстких. При цьому не можна нічого говорити. Через п'ять хвилин дорослий ведучий калатає у дзвіночок і «незрячий» з «поводи­рем» міняються ролями. А ще п'ять хвилин потому дорослий зно­ву дзвонить у дзвіночок і всі діти повертаються на свої місця, після чого обговорюються відчуття, отримані в ході виконання ролей. Аналіз гри:

–       Як ти почував себе, будучи «незрячим»?

–       Як поводив себе твій «пово­дир»?

–       Чи знав ти увесь час, де зна­ходишся?

–       Чи знайшов ти щось цікаве, до чого із задоволенням доторк­нувся, понюхав, послухав?

–       Як ти почував себе у ролі «поводиря»?

–       Чи прагнув ти привести сво­го партнера до тих місць, де йому точно сподобалось би?

–       Що ти робив, щоб викликати та укріпити довіру у свого партнера?

–       Коли тобі було краще: коли вів сам чи коли вели тебе?