Сім`я – перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і
переконань.
В.О.Сухомлинський
Виховання людини, виховання власних сина і доньки – важлива, перша суспільна діяльність громадянина, його громадський обов`язок.
В.О.Сухомлинський
Процес виховання дітей потребує від
Вас, шановні батьки,
ґрунтовних і різноманітних знань, урахування
психофізіологічних і вікових
особливостей синів і доньок. Ці особливості -
відображення
динамічного процесу психічного,
фізіологічного і фізичного розвитку
дитячого організму та формування духовної неповторності особистості. Досить
часто Ви не розумієте потреб і запитів дітей,
що викликає тривогу у Вас і протест
дітей, які не хочуть з цим миритися. Проблема «батьків і дітей»
завжди була актуальною. То в чому ж справа? Невже завжди такі черстві й
нечутливі до своїх чад, байдужі до їх інтересів, неспроможні зрозуміти
найближчих їм людей, а діти жорстокі й невдячні, грубі й егоїстичні настільки,
що на всі спроби батьків щиро порозумітися з ними відповідають бездумністю й
емоційною глухотою? Однозначної відповіді на ці питання годі й шукати у
посібниках з педагогіки, та й у самому житті навряд чи можна знайти. Динамізм
процесу настільки глибокий і багатогранний, що ігнорування одного з його
складників призводить до непорозумінь, конфліктів, сімейних драм і трагедій. Ось
чому так важливо, щоб Ви, батьки, мали хоча б найелементарніші знання з
психофізіології, етики взаємин.
Рання юність – період життя і
розвитку людини від 15 до 17 років. Це етап завершення фізичного розвитку
організму: уповільнюється темп росту тіла, збільшується його вага, закінчується
формування та функціональний розвиток усіх його систем і органів. Тому важливим
на цьому етапі є дотримання режиму харчування, праці, відпочинку, заняття
фізкультурою є обов`язковим для юнаків та дівчат. Батьки повинні виховувати у
дітей потребу й уміння стежити за нормальним функціонуванням свого організму,
запобігати розвитку в них шкідливих звичок. Основні види діяльності в юнацькому
віці – навчання і праця. Початок трудової діяльності, необхідність вибору професії
стабілізують їх пізнавальні інтереси. Істотно змінюється характер розумової
діяльності юнаків і дівчат: зростає критичність мислення, розвиваються вміння
аргументувати і доводити свою точку зору. В юнацькому віці розширюється коло
соціальних ролей та обов`язків людини. Розвиваються вольові якості, в сфері
емоцій і почуттів переважають почуття дружби і кохання. Розвивається самосвідомість
і самооцінка, що дають імпульс до самовиховання. Юнацький вік – вік
життєрадісності, бадьорості, ентузіазму, прагнення до активної участі в життя суспільства.
У розв`язанні багатьох життєвих завдань юність потребує допомоги і керівництва дорослих.
Але щоб здобутки старшого покоління стали для молоді надбанням, важливо
правильно будувати взаємини між батьками і дітьми і, взагалі, з дорослими
людьми. У сім`ях старшокласників має витримуватися принцип рівноправності
поколінь. Юнаки й дівчата дуже болісно реагують на випадки, коли батьки не
зважають на їх ініціативу і самостійність. До конфліктів між батьками й дітьми часто
призводить невмілий підхід до молоді старших, які ігнорують зміну в дітях у
період ранньої юності, що часто виражається в різкій і не досить переконливій
критиці смаків синів і доньок, їхніх інтересів, уподобань. Водночас Ви самі,
шановні батьки, ведете спосіб життя , поводження в сім`ї і поза нею далеко не
завжди як взірець для наслідування.
(Ситуації для прикладу та їхній аналіз).
Отже, ми бачимо, що необдумана
поведінка батька може виховати в дитячій душі жорстокість. Байдужість, невміння
співчувати чужій біді. А важливою особливістю виховання дітей у сім`ї, у цьому
віці, є відношення до них. Як до дорослих. В учнів старших класів є також
гостра потреба відчувати свої зростаючі сили, їм властива енергія, прагнення до
незалежності. В той же час вони відчувають потребу у підтримці їхньої
впевненості у своїх силах при здоланні труднощів. І тут вони чекають допомоги від
Вас, шановні батьки, надання якої сприяє становленню кращих взаємин між дітьми
і батьками. Уважне ставлення в сім`ї дорослих до дітей, сприяє попередженню
труднощів у стосунках із ними. Для того, щоб уникнути можливих ускладнень у
взаєминах, Ви, батьки, повинні розібратися у причинах, а не вимагати поваги до себе.
Щоб користуватися справжньою повагою і авторитетом Вам, батькам, важливо
показати себе з найкращого боку. Якщо юнак чи дівчина звертається до Вас з
будь-яким питанням, треба прагнути дати вичерпну однозначну відповідь. Ні в
якому разі не можна підміняти пораду покаранням, намагатися насильно проникнути
в душу дитини, коли вони того не хочуть. У взаєминах зі старшокласниками часто
наражаєшся на інші труднощі: молодь нерідко відмовляється серйозно розмовляти
про себе, порадами дорослих вона може знехтувати. Труднощі для Вас, шановні
батьки, полягають у тому, що Ви не єдині порадники для своїх дітей. Для того,
щоб зменшити ці труднощі, Ви повинні вміти слухати сина чи дочку, бачити перспективу
розмови, обережно, щоб не образити, з`ясувати мотиви їхньої діяльності, що
допомагатиме передбачити поведінку дітей, ретельно продумувати аргументи бесіди.
Звідси випливає, що моральний авторитет батьків, чутливість, тактовність,
повага і дружні взаємовідносини – необхідні умови успішного впливу батьків на
формування особистості старшокласника.
І закінчити лекцію хотілося б
словами великого педагога В.О.Сухомлинського:
«Що ми залишаємо в серцях своїх дітей – залишаємо
своїми справами, вчинками і почуттями? Чим ми запам`ятаємось нашим дітям, чим
возвеличимо себе у їхніх очах? Є єдина могутня духовна сила, яку ні з чим не
можна порівняти, яка здатна відобразити в душах наш образ – образ справжньої
людської краси. Ця сила – велике багатство
людського духу – любов. Будемо ж створювати це багатство своїм життям. Є вона
(любов) в наших серцях – є чим виховувати дітей ».
ПАМ`ЯТКА БАТЬКАМ ПРО ПІДГОТОВКУ
ДІТЕЙ ДО ЖИТТЯ
Виховання в сім`ї – це
виховання вчинками, діями, прикладами. А вони можуть бути або добрі,
або погані. Необхідно
усвідомити собі при цьому ще дві обставини.
По-перше, сьогодні на практичне виховання
шляхом «спостереження
і засвоєння» часу стало значно менше.
Раніше діти щодня бачили, як
працюють їхні батько, мати,
дідусь, бабуся або ж сусіди.
Звичайно, світ
безпосереднього переймання досвіду й уміння,
зразків поведінки й вирішення проблем
теперішнім дітям протягом більшості днів тижня виявляється недоступним. Родина, як
правило, збирається вдома тільки ввечері, після
роботи й школи, та ще у вихідні дні.
Крім того – і це є другою обставиною – постійно підвищуються вимоги до кваліфікації, що веде за
собою подовження шкільного навчання,
чим віддаляється безпосередній
зв`язок з робочим середовищем. Така тривала відірваність від практики ставить перед молоддю, яка приходить
на роботу цілий ряд нових, невідомих їй раніше проблем –
учитися відповідальності, самостійності, правильних
стосунків з людьми. Коли врахувати зміни,
що сталися в нашому житті, стане зрозумілим, яке
складне завдання покладається на батьків.
Постає багато нових запитань, про які
декілька десятиліть тому й мови не могло бути. А чи замислювались Ви коли-небудь над тим, як своїх дітей
підготувати до життя? Думали Ви, наприклад, чи правильно керуватися принципом: «Ми так не
жили, хай хоч діти наші поживуть».
А потім Ви ще й дивуєтесь, в кого те
дитя таке вимогливе вдалося. Проте Ви купуєте все нові й нові іграшки, а дитина
нівечить їх. І взагалі, купуючи іграшку,
Ви думаєте про те, що вони покликані розвивати у дітей
такі риси як спостережливість, спритність, уміння фантазувати?
Чи полагодили Ви колись з дітьми якусь
поламану іграшку, щоб вона довше послужила?
Чи граєтесяВи взагалі зі своїми
дітьми, і бесідуєте з ними про проблеми? Чи, може, вважаєте, що краще купити їм
нову іграшку та й годі. Аби Вам не заважали? А пізніше що купите: магнітофон,
одяг за останньою модою, задовольняючи їхній хвилинний каприз, а самі будете не
в міру обмежувати себе заради них? Тоді не дивуйтесь їхньому егоїзму і нескінченним
вимогам. Якщо Ви бажаєте блага своїм
дітям, дайте
їм трохи спізнати голоду й
холоду. Ви
зробили б набагато краще, якби не відкупалися від дітей, боячись, що вони
вкрадуть Ваш вільний час. Адже багато своїх бажань вони могли б задовольнити, заробивши
хоч трохи грошей, працюючи самостійно. Придбані речі вони б дужче шанували і,
пишаючись своїм «заробітком», безперечно, щось і Вам би купили на втіху. Ви
скаржитесь, що Ваш нащадок цурається праці? А чи були в нього чітко визначені обов`язки
вдома по домашньому господарству? Чи привчили Ви його до різних видів праці
хоча б по дому? Чи дали Ви йому, наприклад, під час ремонту в домі застосувати
знання, набуті вшколі на уроках праці? Чи вистачило у Вас терпіння при його перших
невдачах дати пораду, як виправити помилку і в майбутньому уникати її? Чи
привчили Ви своє дитя варити, шити і взагалі вести домашнє господарство? Пам`ятайте:
сина або доньку треба змалку вчити самим влаштовувати свої справи, а не робити
це за них, аж поки не стануть дорослими. Щоб Ваш одинак не став егоїстом, можна
цьому запобігти, якщо у Вашій родині він буде рівноправним членом колективу, де
кожен мусить допомагати іншим, іти їм на зустріч і заради них від чогось
відмовлятись. Не давайте своїм дітям замість розуміння і співчуття тільки речі
та гроші. Тоді не бракуватиме у них розуміння вас самих – Ваших радостей і
страждань. Показуйте їм приклад, як правильно витрачати вільний час. У дітей,
які не знають, що їм робити під час дозвілля, псується і голова, і серце, і
моральність. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття. Турбуйтеся про
те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим у результаті
виховання. Коли ж Ви не знаєте самі, що з ним робити, не нарікайте на дітей, що
вони марнують час, нічого не роблячи, демонстративно нудьгують і навіть здатні
зробити підлість.
Спробуємо розібратися в такому
питанні: чого діти повинні навчитися в
сім`ї? Спочатку
назвемо загальне і найважливіше.
Сім`я повинна забезпечити дітям радісне, щасливе
дитинство, а найголовніше
– добре підготувати їх до майбутнього життя. Це – основа батьківської любові і турботи. Виховання в сім`ї – це виховання вчинками, дією, прикладами – добрими чи поганими,
їх діти запам`ятовують краще, ніж голослівні нотації. Розумні
батьки завжди зуміють спрямувати життя своїх дітей до певної мети і допомогти їм у досягненні її. Вони зуміють дати їм набагато
більше, у життєву путь, ніж просто матеріальне багатство. Батьки ж ,
які зосереджують увагу на накопиченні багатства і вбачають у
цьому смисл життя, насправді дуже збіднюють внутрішній світ своїх
дітей, позбавляючи їх можливості повнокровно, змістовно прожити
життя. Сім`я значною мірою впливає на інтереси дітей уже тим, які зацікавлення у неї самої і на що вона їх орієнтує. Своїм
прикладом батьки виховують у дітей ставлення до суспільства, до
колективу, виховують бережливе ставлення до суспільної власності,
до природи, формують дитячий характер.
Отже,
чому дитина вчиться у сім`ї:
- передусім правильному ставленню до свого оточення – до батьків,
інших членів сім`ї, родичів, сусідів, знайомих, до суспільства
взагалі;
- пізнає основи життя й поведінки у суспільстві;
- освоює матеріальні й суспільні норми і звички: починає розуміти,
що таке правда. Брехня, лицемірство;
- довідується, що вона має в житті найбільше цінувати, як ставитися
до життя взагалі і до праці зокрема;
- вчиться працювати, розпоряджатися часом і думати над власним
самовдосконаленням;
- вперше знайомиться із взаєминами між чоловіком і жінкою;
- в сім`ї дитина знаходить також любов, розуміння,
відповідну допомогу на випадок невпевненості і невдач.
Пам`ятайте, батьки!
- Фізичне покарання – це показник не тільки Вашої слабкості, розгубленості,
безсилля, а й педагогічного без культур`я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому
серці витонченість і чутливість, розбещують людину, одурманюють її отрутою брехні.
- Не ставте Вашу дитину в становище, коли вона вимушена оборонятися
брехнею.
- Говоріть із дитиною так, щоб не залишалося ніякого сумніву
в тому, що Ви керуєтеся турботою й тривогою за неї, а
небажанням відмахнутися, образити.
- Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними
зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже
добре помічають діти.
- Не забувайте поділитися зі своїми дітьми досягненями й невдачами,
тоді й вони відкриватимуть Вам свої таємниці, чекатимуть Вашої поради, підтримки.
Пам`ятайте,
батьки!
Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожен куточок землі,
кожен Ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стикається
ніби випадково, мимоволі.
Немає коментарів:
Дописати коментар